небувалий — 1) (такий, якого досі ще не було, не траплялося), незнаний; безприкладний, безпрецедентний (який не має прикладу в минулому); небачений, невиданий, нечуваний, незнаний (незвичайний, винятковий, гідний подиву) 2) див. недосвідчений … Словник синонімів української мови
небувалий — прикметник … Орфографічний словник української мови
надзвичайний — 1) (дуже великий силою вияву, інтенсивністю чого н., завдяки чому вирізняється на загальному тлі), незвичайний, винятковий; незрівнянний (який важко порівняти при цьому з чим н.); надмірний, непомірний (який перевищує певну міру, норму);… … Словник синонімів української мови
безпрецедентний — а, е. Який не мав подібних прикладів у минулому; небувалий, безприкладний. Безпрецедентний випадок … Український тлумачний словник
небувалість — лості, ж. Абстр. ім. до небувалий … Український тлумачний словник
небувало — Присл. до небувалий 1) … Український тлумачний словник
невидимий — а, е. 1) Неприступний зорові; прихований від очей. || перен. Непомітний, прихований. •• Неви/ди/ма си/ла (рука і т. ін.) таємнича сила. 2) рідко. Незвичайний, небувалий, винятковий … Український тлумачний словник
незнаний — а, е. 1) Якого або про якого не знає хто небудь; невідомий. || у знач. ім. незна/не, ного, с. Те, чого або про що не знає хто небудь. || поет. Невластивий кому , чому небудь, нехарактерний для когось, чогось. || поет. Якого не можна збагнути,… … Український тлумачний словник
безпрецедентний — (такий, якого досі ще не було, не траплялося), незнаний, небувалий, безприкладний; небачений, невиданий, нечуваний (винятковий, гідний подиву) … Словник синонімів української мови
недосвідчений — (який не має достатнього досвіду, знань, потрібних у чому н.), неспокушений; непідготовлений, непідготований, ненавчений (який не здобув потрібних знань, належної підготовки для чого н.); небувалий, небитий (який не має життєвого досвіду, не… … Словник синонімів української мови